В твоїх устах печальна складка, Що з бронзи, з мармуру зійшла. Ти не богиня, А солдатка – На попелищі край села... Поземки землю фугували Під ями вбитим – аж сичить. Ти ж, мов загзиця,– до Каяли, Щоб князю рани омочить. Під серце кулею уражен Обранець твій – ледь-ледь...

В теплім місяці у травні Шепче явір думи давні, В синім місяці у квітні Думи явора столітні. За водою за бистрою, Над землею, як сестрою, Дужа хвиля набігає, Корінь явору ламає. Але він на те байдужий, Не схитнеться навіть, дужий... Бо закоханий на волі У лани широкополі, В канівські веселі...

В термітниках великих міст Дух нівелюється. Або й стає Ширужитковим. Так само як столична мова, Годована мас-медіальним сміттям... Фізіогноміка Парадних вуличок і вулиць Проміниться продажністю реклами, Яка Кожну знадобину життя Вважає перш за все товаром. Торгує всяк...

В Тобі Ніяка не побачить Батька. Лиш тільки Слово втопиться в очах. Де страх зачах. Де подих врісся у подив – бійся! – біса, що в очах. Твоїх відбився. Злився з дзеркал медузи, що з лиця свого волосся відвела.   Лиш тятива і самота натягуються без причини, де біль...

Сидів в шинку і пив горівку, Бо коло серця щось пекло. Згадав про діти, хору жінку, Згадав про щастя, що втекло… Згадав, як був господар він, Як шанували го сусіди, Всяк віддавав йому поклін І слово добреє завсіди. А далі… далі не хотів І згадувать!..Настало лихо! Чому мовчати він...

В´ється наче змiйка, неспокiйна рiчка, Тулиться близенько до пiднiжжя гiр. А на тому боцi — там живе Марiчка В хатi, що сховалась у зелений бiр. Як з кiмнати вийде, на порозi стане, Аж блищить красою широчiнь рiки. А як усмiхнеться, ще й спiдлоба гляне — "Хоч скачи у воду!"...

нас нема зерна неправди за собою Т.Шевченко Коли твій вистражданий злочин — Твоя окрадена любов, Тоді нехай в чаду обмов Ганьблять тебе ганьбою збочень, Відступництва, і зрад, і змов, — Той чорний суд тобі ніпочім. І ти в пусті й холодні очі, Як в прірву, глянеш знов і знов. І...

ВАГАННЯ ЯКЩО ТОБІ НЕ ПЛАЧЕТЬСЯ, ДИВИСЬ… ЯК ДИКІ ГУСИ ТЯГНУТЬСЯ У ВИРІЙ. У СВІТІ ХМАР РЯДОЧКАМИ СПЛЕЛИСЬ… І МИ СЬОГОДНІ ТАКОЖ БУДЕМ ЩИРІ… СЛЬОЗИТЬСЯ ЛИСТ ПОЖОВКЛИЙ НА ВЕРБІ... ЙОГО У НЕВІДОМЕ МАНЯТЬ ХВИЛІ… МИ ЗГОДНІ ОПИРАТИСЯ ЖУРБІ. А ГУСИ ВЖЕ ВІД ПОСТРІЛУ ЗА...

Вагітна жінка, схожа на книгу з продовженням. Сонце над містом пишається власним походженням. Пишається тим, що воно зі Сходу. На Сході більше, аніж будь де, цінується вірність. Бог існує. Щонайменше існує його ймовірність. Щонайменше існує його любов до цього народу. Нам...

Я з Вами розстанусь і буду десь в Чікаго чи Мельбурні І там капризна доля може зв´ести нас. Я буду вагоноводом на трамваї, улиці будуть димні і хмурні — І раптом я зобачу між пасажирів Вас. Ви скинете очима, і я спостережу, як здригнуться кутики Ваших губ. Ви пригадаєте Владивосток...